Ð’ дворі мого будинку â„–22 по вул. ПиÑ�аревÑ�ького, почувши жваву політичну розмову мою та моїх друзів, до наÑ� підійшли двоє чоловіків Ñ– один з них проÑ�Ñ‚Ñ�г агітаційну лиÑ�тівку. Це був мій опонент – директор Ð�ТП-1 пан ШаміÑ�. Сказав що він хазÑ�їн, Ñ�творив робочі міÑ�цÑ� Ñ– що його маршрут â„–32. Плавно перейшов з гарної українÑ�ької… на роÑ�ійÑ�ьку мову. Ð�е з першого разу зізнавÑ�Ñ� що він кандидат від “Регіонів”, але не член партії. І почав задушевно розповідати що такий закон Ñ– інакше не можна. Ð�а моє запитаннÑ�, чи не можна було обрати будь-Ñ�ку іншу з 40 партій той Ñ�казав що “ні”. Ð�іби з іншими партіÑ�ми щоÑ�ÑŒ не так Ñ– ніхто не хоче його брати, а от з Регіонами вÑ�е добре. Читати далі »